Офшорні зони («offshore» – досл. «поза берегом») – це вільні економічні зони, серед переваг яких є високий рівень секретності, сприятливе фінансове та фіскальне середовище для підприємців, а також лояльне регулювання з боку державного управління.

Важливо зазначити, що часто «офшорною зоною» називають держави, що використовують спрощений механізм ліцензування та регулювання діяльності суб’єкта господарювання і практично нульову податкову ставку на більшість категорій доходів. Таким чином ці держави залучають іноземний капітал.

У сучасному фінансовому світі поряд з терміном «офшори» часто використовують визначення «податковий притулок». Проте, якщо глибше дослідити історичні факти, можна помітити, що так звані офшорні схеми не є чимось новим для людства. Адже, вже кілька тисяч років назад владні органи стародавніх Афін ввели новий експортний та імпортний податок для торгівців, що складав два проценти від суми товару. При цьому купці віддавали перевагу об’їздити це торговельне місто і торгувати на сусідніх невеликих островах, звідки потім ці товари все одно потрапляли до Афін контрабандою вже без сплати податків. Отже, як бачимо, з давніх часів люди шукали вигідніші для себе вирішення проблем з оподаткуванням чи іншими утисками з боку закону.

Зараз неможливо точно сказати про точну кількість офшорних зон, що діють у наш час, адже процеси утворення та зникнення їх є дуже динамічними та непостійними. Для прикладу, ще донедавна Гонконг вважали однією з найпотужніших та найвигідніших офшорних зон. Все змінила фінансова криза та перехід регіону під управління КНР, тепер ця зона стає все менш привабливою для інвесторів і все менше капіталу сюди приходить.

Сьогодні провідні спеціалісти фінансового ринку називають більше
60-ти стійких офшорних зон, які стабільно функціонують та комплексно розвиваються. Серед найближчих до нас можна назвати Ліхтенштейн, Монако, Андорру, Мальту, республіку Чорногорія, республіку Хорватія та інші.

Офшори мають велику кількість переваг у порівнянні з іншими економічними зонами. Першою і найбільшою перевагою є, звісно ж значно нижчі податкові стягнення, в тому числі оподаткування тільки певних категорій доходів та нульовий податок на прибуток. Іншою особливістю, яка вигідно висвітлює офшорні зони для капіталовкладників є дуже жорсткі правила захисту комерційної та банківської таємниць, передбачені законом. Навіть якщо власник капіталу порушив закон іншої країни – бар’єр захисту даних не послабиться.

Поряд з рядом переваг для капіталовкладників, існують застереження для учасників законних та прозорих фінансових структур. Офшорні компанії використовуються для легального та нелегального ведення бізнесу. Легальний бізнес використовує переваги даного виду вільних економічних зон іноді для незаконних операцій з уникнення оподаткування та приховування реальних сум прибутку, проте в основному для законних операцій. Нелегальний бізнес за допомогою офшорів може безперешкодно займатися «відмиванням грошей» та приховуванням даних щодо доходів, отриманих від протизаконних видів бізнесу