Галузь підприємництва, як і повсякденна діяльність людини постійно пов’язується з різного роду ризиками. Дані ситуації іноді зумовлюють потреби у відшкодуванні фінансових втрат. Саме в цьому і полягає головна функція системи страхування – захист з подальшим відшкодуванням для юридичних та фізичних осіб фінансових чи майнових втрат у зв’язку з встановленими ризиковими обставинами.

Згідно досвіду розвинених країн, правильно побудована, динамічна система страхування забезпечує приваблення як іноземних, так і вітчизняних інвесторів, зміцнює фінансову систему країни, покращує соціальні фактори життя та, як наслідок, спостерігається загальна економічна стабільність.

В Україні розвиток галузі страхування розпочався після здобуття незалежності на початку 1990-х років. Саме в той час на нашому ринку з’явилися перші страхові компанії, які в основному були філіями або альянсами  іноземних представників. Так розпочалася конкуренція між органами державного страхування та іноземними компаніями.

Для того, щоб регулювати діяльність приватних страхових компаній на території України, Кабінет Міністрів в 1993 році видав спеціальний Декрет та низку законів «Про страхування», які мали б чітко встановити повноваження, забезпечити ліцензування та регулювати діяльність страховиків. Дані законодавчі акти з доповненнями діють на українському ринку до сьогоднішнього дня.

За статистичними даними офіційного ресурсу Нацкомісії з регулювання сфери ринків фінансових послуг, можна сказати, що на даний час актуальною є тенденція зниження кількості компаній страховиків: 404 ліцензовані страхові компанії на початку 2014 року, 385 – на початку 2015 року та 352 – на початку 2016 року.

Якщо детально проаналізувати економічну ситуацію в державі, то стає –зрозуміло, що дане зниження активності є цілком виправдане. Адже, крім поглиблення кризової ситуації військового конфлікту на Донбасі, не менш гостро постає проблема недоопрацьованого законодавства в цьому напрямі. Як доказ останнього виступає вже багатомісячний розгляд нової редакції Закону України «Про страхування», впровадження якого є важливим кроком в регулюванні страхових відносин у сучасних реаліях. Дана версія відомого закону передбачає обов’язкове медичне страхування, прозору фінансову звітність гравців страхового ринку, розвиток та активне впровадження страхування життя, неухильне дотримання регуляторів інших видів страхування тощо. Отже, прийняття даної редакції Закону забезпечило б більш прозорі відносини між учасниками фінансового ринку.

Крім даних проблем галузі, також можна зазначити інші, не менш важливі фактори негативного впливу на розвиток страхування в Україні:

  • Відсутність регуляції страхового покриття майнових цінностей, яке перебуває в ролі застави в комерційному банку;
  • Низький рівень обов’язкового контролю автовласників на наявність в них полісів цивільно-правової відповідальності;
  • Відсутність регуляторного механізму щодо недопущення ситуації демпінгу на страховому ринку;
  • Надмірне дискримінаційне оподатування страховиків щодо курсових різниць та інвестиційного доходу.

Ще однією загрозою для здорової конкуренції страхового ринку можна вважати тенденції щодо монополізації, які останнім часом стрімко розвиваються.

Як видно з наведених фактів, українська страхова система потребує негайного втручання з боку держави у вигляді вдосконаленого регулярного законодавства. Але навіть попри таку велику кількість недоліків все ж спостерігаються деякі позитивні зрушення, серед яких:

  • Спад страхування у зв’язку з сучасною кризою сприятиме в майбутньому розвитку нових ніш та використання якісно нового рівня сервісу;
  • Тенденції до монополізації обіцяють принести стабілізацію на даному ринку та відповідне оновлення регуляторного законодавства;
  • Після завершення кризи та встановлення стабілізації, на страховому ринку залишаться тільки найсильніші гравці, а це сприятиме надійності надання послуг та відповідному підвищенню довіри в населення.

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що на даний час основною проблемою вітчизняного страхового ринку є бездіяльність законодавчих органів та відсутність дієвої регуляторної політики, які тільки поглиблюють і без того кризове становище компаній страховиків. Але при правильному підході до реформування даної галузі позитивну динаміку можна помітити вже через кілька місяців – як свідчить досвід іноземних компаній.