Фондові ринки – діяльність в сучасній Україні
Останніми десятиліттями фінансова сфера розвивається дуже стрімко, незважаючи на певні несприятливі фактори. Створюються і поширюються нові напрями та галузі і дедалі більше звичайних людей можуть заробляти на фінансових операціях – наприклад, працюючи у фондових ринках.
То що ж таке фондові ринки і в чому полягає суть їхньої роботи? Говорячи простими словами, це один з підвидів фінансових ринків, який забезпечує надшвидкий перелив коштів та різного роду інвестицій. Роботу фондового ринку можна порівняти з артерією, по якій стрімко переміщуються кошти від власників до користувачів та відбувається перерозподіл отриманого прибутку. Тобто, сам ринок існує завдяки фінансовим операціям, що проводяться в ньому. Такі операції регулюються суто внутрішніми правилами, наприклад, вартість цінних паперів визначається тільки попитом-пропозицією на них. Організації, які надають можливість зустрітися покупцю і продавцю для здійснення фінансових операцій називаються фондовими біржами.
З часу проголошення незалежності, в Україні активного розвитку набуло кілька найбільших фондових бірж, які зосередились у найбільших містах – Києві, Львові та Харкові. Буквально в останні кілька років їхня кількість значно зросла і на даний час складає близько 15-ти.
Щоб новостворена фондова біржа офіційно отримала право здійснювати свою діяльність, її необхідно зареєструвати в Кабінеті Міністрів України і узгодити чимало аспектів з низкою законів, серед яких найвагомішим є ЗУ «Про цінні папери і фондову біржу».
Згідно визначень Господарського Кодексу України, діяльність такого виду бірж визначається такими факторами:
- Довіра у робочих стосунках брокера та клієнта – часто трапляються випадки, коли угоди купівлі-продажу укладаються заднім числом або взагалі в усній формі;
- Прозорість – всі дані про операції будь-яких учасників ринку мають бути відкриті для перегляду іншими учасниками;
- Для врегулювання діяльності учасників фондової біржі адміністрацією розробляється комплекс загальних правил торгівлі та обліку.
Якщо порівнювати біржі, які працювати кілька десятиліть назад і сучасні – можна побачити чимало відмінностей, зокрема й те, що в минулому всі змушені були підпорядковуватись загальним правилам, які далеко не всім підходили, а тепер кожна біржова організація встановлює власні правила діяльності залежно від компаній-вкладників, регіону, економічних факторів та багатьох інших.
Проте, попри чималі відмінності в роботі, сучасна біржова система України базується на загальних принципах, що і забезпечує стабільність роботи в кожному регіоні. При цьому є дуже важливим ієрархічний поділ даних організацій – біржі-лідери, як правило найпершими розпочинають торги і характеризуються найбільшими обсягами цінних паперів та здійснених операцій купівлі-продажу.
Якщо проаналізувати стан сучасного фондового ринку України, можна побачити збільшення активності, пов’язану з виходом на європейську арену. Попри кризову ситуацію в державі, фондова система здатна мобілізувати активи для реалізації великої кількості інвестиційних проектів не тільки на території нашої держави, але і активно працювати поза її межами.