Найпершим актом співпраці між Європейським Союзом та Україною можна вважати визнання незалежності нашої держави парламентом ЄС у 1991 році. Саме в той час також було обрано напрямки стратегічної зовнішньої політики, які визначали як основних партнерів Сполучені Штати, Російську Федерацію та Європейський Союз.

Одним із наступних важливих кроків у співпраці стало підписання Угоди про асоціацію у 2007 році. Це документ визначав основні пріоритети режиму інтеграції на той період. Серед них зокрема вказувались такі:

  • Поступова, але неухильна адаптація українського законодавства до вимог ЄС;
  • Поглиблення економічної інтеграції та вдосконалення торговельних відносин між Україною та державами Європейського Союзу;
  • Науково-технічна співпраця;
  • Вдосконалення вітчизняної соціальної політики згідно стандартів ЄС та інші.

Після того, як нашу державу визнали повноправним членом Ради Європи, а декілька впливових країн-членів ЄС і НАТО відкрито підтримали бажання України до інтеграції, дані організації змушені були переглянути своє відношення на розвиток відносин з нашою державою. Саме цей факт дав поштовх наступним етапам співробітництва.

На даний час проводиться активна двостороння співпраця щодо поглиблення інтеграційних процесів, найважливішими з яких є:

  • Законодавство, юстиція та сфера внутрішніх справ – один з пріоритетних напрямів роботи, що визначає співробітництво через реформування сучасної законодавчої бази, боротьбу з тероризмом, захист кордонів, питання міграції, а також одне з найбільш важливих питань, яке турбує звичайних українців – введення безвізового режиму.
  • Інвестиційний та сектор торгівлі – даний напрям визначає співпрацю України та СОТ згідно міжнародного законодавства та покращення інвестиційного клімату в українській економіці, що сприятиме новим вливанням іноземних коштів.
  • Енергетичний сектор – робота в цьому напрямі передбачає реформування більшості енергетичних галузей задля адаптації до європейських вимог.
  • Транспортний сектор теж є одним із ключових на даному етапі. Співпраця передбачає інтеграцію та вдосконалення вітчизняної транспортної інфраструктури до європейської у вигляді автомобільних, залізничних, морських та інших видах спільної транспортної мережі.

При цьому також варто зазначити, що допомога від Європейського Союзу не є тільки консультативного чи рекомендаційного характеру. За останнє десятиліття Україна отримала близько півтора мільярда євро в рамках гуманітарної та макрофінансової допомоги. Дані кошти спрямовуються на реформування найважливіших галузей економіки, адаптацію законодавства та сприяння процесу інтеграції. Передбачено, що при подальших успіхах у співробітництві та виконанні пунктів зазначених Угод, Україні будуть надаватися фінансові та інші ресурси задля підтримки та продовження інтеграційних процесів.

Найбільш актуальне на даний час питання, яке турбує більшість українців – надання безвізового режиму в рамках співпраці з ЄС. Попри всі запевнення українських політиків, що вже до кінця листопада цього року буде прийнято остаточне рішення щодо цього питання Європейським Парламентом та Радою Європи, поки що позитивних новин немає. При цьому президент Європарламенту запевнив, що таки запропонує розглянути дане питання на черговому саміті в Брюсселі, який відбудеться 24 листопада.

Підсумовуючи дане питання, хочемо зазначити, що європейська спрямованість України відкриває дуже багато нових перспектив як для держави загалом, так і окремо для кожного українця. Членство в ЄС – це, безумовно, новий крок до зміцнення позицій у сфері міжнародних відносин, це підвищення рівня життя та реалізація національних інтересів на світовій арені.