Податкова система України часто заганяє в глухий кут як приватних підприємців, найманих робітників, так і звичайних українців, котрі знаходяться далеко від фінансової сфери. Недосконалість системи та постійні зміни в основних законах про оподаткування, а також вже звична байдужість з боку високих чиновників змушують понервувати всіх, хто стикається цим громадянським обов’язком.
Звісно, податки – це річ необхідна на території будь-якої держави, але цей фактор розвиває економічну систему тільки в тому випадку, коли накладається на фізичну чи юридичну особу пропорційно до розміру отриманого прибутку чи отриманих можливостей, тобто, не перешкоджає основній діяльності.
Згідно з вимогами реформування від МВФ, український уряд раніше прийняв низку законів про зміни в податковій системі, основними з яких стало скорочення кількості податків і зборів (що, звісно, аж ніяк не вплинуло на загальну суму) з 22-х до 9-ти.
Тоді ж Міжнародний валютний фонд запропонував урядовцям знизити ставки на єдиний соціальний внесок одночасно з збільшенням тиску на мале підприємництво. Проте, зараз оцінюючи дані нововведення сміливо можна сказати, що це аж ніяк не зменшило рівень тіньової економіки. За словами світових спеціалістів світу фінансів, дане реформування варто було починати з значно м’якших, не настільки радикальних змін, а також використовувати комплексний підхід, який забезпечить баланс між оподаткуванням та соціальними виплатами. Іншими словами, представників малого бізнесу потрібно підтримувати, зважаючи на перспективи та доходи, а суми податків вираховувати саме з отриманого прибутку.
Всім відомо, що одразу ж після прийняття цього закону суспільство збурилось у низці протестів, запевняючи, що мале підприємництво складає підґрунтя української економіки, а дані закони здатні «потопити» велику кількість підприємців. Проте, детально проаналізувавши ситуацію, ми можемо сказати, що в порівнянні з іншими країнами, тиск у вигляді оновленої системи оподаткування не виглядає настільки суворим, як здається на перший погляд.
Ще одне важливе оновлення чекало широке коло українців у вигляді нового прибуткового податку з фізичних осіб, який тільки сприяє тіньовим процесам найму та оплати праці. Пояснюємо: буквально кілька років назад фізичні особи в основному не володіли високим заробітком, відповідно і податок був нижчим. Зараз все кардинально змінилося – поряд з високими показниками інфляції, уряд поступово збільшує мінімальний розмір заробітної плати, у відповідності до якого зростають всі інші показники оплати праці, а даний податок вже складається за шкалою від 0% до 40%, тобто, ставки дуже високі і далеко не всім роботодавцям хочеться платити такі суми до державного бюджету, тому і поширюються так звані «зарплати в конверті».
Ще одним, чи не найважливішим фактором, що впливає на роботу податкової системи України є значна двозначність у законах. Особливо це відчувається після недавно введених реформ. Деякі юридичні особи можуть скористатися цим для ухилення від сплати податків до бюджету тільки через те, що в різних законах однакові терміни тлумачаться зовсім по-різному.
Загалом, перелік спірних питань в оновленій системі оподаткування досить великий, ми переглянули тільки найважливіші з них. Висновками до даного аналізу буде побажання можновладцям доопрацювати Податковий кодекс України задля розвитку, взаємодії та динамічності всіх суб’єктів господарювання на території нашої країни, а спрощена система оподаткування за європейськими критеріями так і залишиться єдиною розумною альтернативою на найближче десятиліття.